«Ми знаємо, що після завершення цієї війни хочемо повернутися в Україну — і відвідати всі місця, де ми побували».

Саме ці слова шведських волонтерів, мабуть, найкраще передають атмосферу зустрічі, яка відбулася 30 вересня в Посольстві України у Швеції.

Посол України Світлана Заліщук та команда Посольства зустрілися з представниками 16 шведських громадських та волонтерських організацій, які щодня підтримують Україну: Insamlingsstiftelsen Sverige-Ukraina, Filippus Human Aid, Swedish Rescuers, Hjälp till Poltava i Ukraina, Insamlingsstiftelsen Blåljus I Samverkan, Karavanen till Ukraina Sverige, EnerAid – Energy for Good, OperationAid, Skicka vidare till Ukraina, Quartermaster for Ukraine, Aktionsgruppen Ryssland ut ur Ukraina, Föreningen Svenskbyborna, Insamling till Ukraina, Power Up Ukraine, Blågula Bilen та OperationChange.

Це була перша зустріч такого формату, і для нас вона стала можливістю не лише подякувати, а й особисто почути історії людей, які стоять за величезним обсягом допомоги Україні. Кожна організація має свою історію, свої напрямки роботи та свою мотивацію. Хтось почав допомагати Україні після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, а хтось підтримував нашу країну ще задовго до цього. Для декого цей зв’язок має особистий і навіть родинний вимір: вони багато років тому відвідували Україну, зокрема Зміївку — колишнє шведське поселення Старошведське, — або мають родинне коріння, пов’язане з Україною. Після 2022 року для багатьох із них змінилися пріоритети, а допомога Україні стала значно масштабнішою та системнішою.

Від початку повномасштабної війни ці організації надали Україні допомогу на мільйони шведських крон. За цими цифрами — тисячі конкретних речей і тисячі людських зусиль. Це аптечки, турнікети, медичне обладнання та спорядження для наших захисників на передовій, автомобілі, генератори, павербанки та енергетичне обладнання, карети швидкої допомоги та пожежні машини. Це гуманітарні вантажі для цивільного населення, допомога прифронтовим містам і громадам, підтримка українських лікарень та системи охорони здоров’я, допомога українським дітям, зокрема дітям із прифронтових регіонів.

Частина волонтерів працює також над підготовкою цивільного населення до кризових ситуацій — проводить тренінги, де навчають, як зупинити кровотечу, як діяти у різних надзвичайних ситуаціях та що робити у разі атаки дронів. Інші організовують мітинги та маніфестації на підтримку України, проводять інформаційні заходи та ініціюють символічні перейменування громадських просторів у Стокгольмі, щоб Україна залишалася в центрі уваги шведського суспільства і щоб люди щодня пам’ятали: війна триває, а українці продовжують боротися за свою свободу.

Багато хто працює у прямому контакті з українськими партнерами, лікарнями, громадами та військовими. Волонтери отримують інформацію безпосередньо від наших захисників про те, що потрібно на передовій, і намагаються доставити саме те, що необхідно зараз. А деякі з них особисто сідають за кермо та везуть гуманітарні вантажі в Україну, зокрема до прифронтових громад, ризикуючи власною безпекою та життям.

За всією цією роботою стоять звичайні люди. Вони збирають кошти, звертаються до державних структур та муніципалітетів, шукають приватних донорів, залучають партнерів з інших країн, знаходять необхідне обладнання, пакують та завантажують гуманітарні вантажі, ремонтують автомобілі й вирушають до України. Вони роблять це у свій вільний час, часто паралельно зі своєю основною роботою та повсякденним життям. І саме це, мабуть, вразило нас найбільше — не лише масштаб допомоги, а людяність і небайдужість людей, які вирішили не залишатися осторонь.

Під час зустрічі один із волонтерів сказав слова, які особливо запам’яталися команді Посольства. Він розповів, що найбільше вони цінують не лише можливість допомагати Україні, а й ту спільноту та дружбу, яку знайшли тут. В Україні їх зустрічають не просто як людей, які приїжджають із допомогою, а як друзів. «Ми справді відчуваємо цей зв’язок із кожним, кого зустрічаємо. Ми знайшли там друзів на все життя. І знаємо, що коли ця війна закінчиться, хочемо повернутися в Україну та відвідати всі місця, де побували».

Друзів на все життя. Мабуть, саме ці слова найкраще пояснюють, як за роки війни допомога перетворилася на щось значно більше — на особистий зв’язок між людьми, громадами та країнами. Адже за кожною переданою машиною, генератором, аптечкою чи гуманітарним вантажем стоїть чиєсь рішення допомогти, чиєсь бажання бути поруч і чиєсь переконання, що Україна не повинна залишатися сама.

Для самих шведських організацій ця зустріч також стала важливою можливістю познайомитися між собою, обмінятися досвідом, ідеями та контактами. Для декого це була перша зустріч одне з одним. Ми домовилися, що відтепер будемо проводити такі зустрічі щороку — щоб краще координувати наші зусилля, говорити про актуальні потреби України, обмінюватися досвідом і разом шукати нові можливості для допомоги.

Ми щиро вдячні кожному і кожній, хто сьогодні допомагає Україні у Швеції. Дякуємо за час, сили та ресурси, які ви віддаєте цій справі, за кілометри доріг до України, за ризик, на який ви йдете, за кожен гуманітарний вантаж і кожну підтриману українську громаду. Дякуємо за те, що допомагаєте Україні не лише словами, а конкретними справами. І особливо — за те, що ваша допомога стала для нас не просто допомогою, а справжньою дружбою.

Україна цього ніколи не забуде!

Фото від Jonas Borg