Безвізовий режим розповсюджується на територію держав-членів ЄС, крім Об’єднаного Королівства та Ірландії:
Держави-члени ЄС, які є частиною території Шенген: Австрія, Бельгія, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Іспанія та Швеція;
Держави-члени ЄС, в яких ще не в повному обсязі впроваджена Шенгенська нормативно-правова база (тобто ті, що не є частиною території Шенген без внутрішніх кордонів):
Болгарія, Хорватія, Кіпр та Румунія. *
* Перебування у цих країнах не буде враховуватися під час підрахування днів перебування на території Шенген. 90-денний ліміт для кожної з цих країн буде підраховуватись окремо. Наприклад, якщо у подорожуючого вичерпаний 90-денний ліміт перебування на території Шенген, він може одразу ж поїхати безпосередньо у Хорватію та перебувати там до 90 днів.
Безвізовий режим розповсюджується також на держави - асоційовані учасники Шенгенської угоди: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.
Безвізовий режим розповсюджується тільки на європейську територію Франції та Нідерландів.
Ви можете перебувати на території країн-учасниць Шенгенської угоди до 90 днів протягом 180-денного проміжку часу.
При застосуванні цього правила необхідно врахувати наступне:
· День запланованого в’їзду вважається першим днем перебування на шенгенській території;
· День виїзду вважається останнім днем перебування на шенгенській території;
· 180-денний проміжок часу не є фіксованим. Мова йде скоріше про гнучкі часові рамки. При цьому проміжок часу розглядається, виходячи з відповідного дня перебування (будь то з моменту в’їзду на територію Шенген або з дня проведеної перевірки, наприклад у зв’язку з перевіркою з боку національної внутрішньої поліції або офіцера прикордонної служби при виїзді з країни);
· Відсутність у країнах Шенгенського простору безперервно протягом 90 днів дозволяє нове перебування до 90 днів.
Прохання звернути увагу на те, що попереднє перебування під час дії дозволу на довгострокове проживання або візи, яка дозволяє перебування більше 90 днів, не враховується під час підрахунку днів безвізового перебування.
Безвізове перебування у країнах шенгенської угоди після закінчення тривалого (більше 90 днів) перебування - по національній візі або за дозволом на проживання є можливим, проте Вам необхідно виїхати із шенгенської території, а потім в'їхати по біометричному паспорту уже після закінчення терміну дії національної візи (категорії D)/дозволу на проживання . У даному випадку при в'їзді перевіряються умови Ст. 6 Шенгенського кодексу про кордони, який регулює безвізовий в'їзд.
Якщо Ви залишитеся у країнах Шенген, умови безвізового в'їзду не будуть виконані і у Вас можуть виникнути проблеми на кордоні через недозволене (нелегальне) перебування.
Ви можете перебувати на території країн-учасниць Шенгенської угоди до 90 днів протягом 180-денного проміжку часу.
При підрахунку днів, які ви легально можете перебувати на території країн-учасниць Шенгенської угоди, потрібно
1. Визначити дату запланованого вїзду до країн-учасниць Шенгенської угоди.
2. Від цієї дати відняти 180 днів.
3. Порахувати скільки днів в зазначений проміжок часу у 180 днів ви вже були на території країн-учасниць Шенгенської угоди.
4. Відняти від 90 возволений для перебування днів кількість днів, які вже були використані протягом останніх 180 днів (згідно з пунктом № 3)
5. Залишок днів є кількістю днів, на які ви максимально можете вїхади з дати запланованого вїхду (згідно пункту №1).
Як приклад. Ви плануєте вїхати до Швеції 1 вересня 2020 року. Від цієї дати вам потрібно пвідняти 180 днів та порахувати скільки днів в ці 180 днів ви вже раніше були на території країн-учасниць Шенгенської угоди по безвізу. Протягом віднятих 180 днів ви вже були 45 днів. Ці 45 днів потрібно відняти від 90 днів, які дозволяється використати для безвізового перебування. Залишок 45 днів є тією кількістю днів на які ви можете вїхати до країн-учасниць Шенгенської угоди з 01 вересня 2020 року включно з днем вїзду.
Національна віза будь-якої країни-учасниці ЄС дозволяє вам перебувати на території іншої країни-учасниці ЄС (у т.ч. Швеції) тільки 90 днів протягом 180-денного проміжку часу. Перевищення днів перебування розцінюється як порушення і може стати підставою для скасування вашої візи та видачі заброни на подальше перебування та вїхд до країн-учасниць Шенгенської угоди.
Безвізове перебування у країнах шенгенської угоди після закінчення тривалого (більше 90 днів) перебування - по національній візі або за дозволом на проживання є можливим, проте Вам необхідно виїхати із шенгенської території, а потім в'їхати по біометричному паспорту уже після закінчення терміну дії національної візи (категорії D)/дозволу на проживання . У даному випадку при в'їзді перевіряються умови Ст. 6 Шенгенського кодексу про кордони, який регулює безвізовий в'їзд.
Якщо Ви залишитеся у країнах Шенген, умови безвізового в'їзду не будуть виконані і у Вас можуть виникнути проблеми на кордоні через недозволене (нелегальне) перебування.
Так, до завершення вашого легального перебування на території країн-учасниць Шенгенської угоди ви можете звернутися з відповідним клопотанням до Міграційної служби Швеції щодо продовження вашого перебування в Швеції на наступний 90 денний період.
Термін дії дозволу на проживання в Швеції, який, як правило, уперше оформлюється у посольствах / консульських установах Швеції за кордоном, у подальшому може бути продовжено у Швеції. Для цього необхідно завчасно звернутися з відповідним клопотанням до Міграційної служби Швеції до спливу терміну вашого легального перебування в межах країн-членів ЄС.
Безвізовий режим не надає Вам права на безумовний в’їзд та перебування на території Шенген. Держави-члени мають право на відмову у в’їзді та перебуванні на їх території, якщо не виконана одна або більше із перелічених нижче умов.
Для перебування, що не перевищує 90 днів у 180-денному проміжку часу, для громадян третіх країн діють такі правила:
а) наявність дійсного проїзного документу (див. пункт 4) або документу, що авторизує перехід кордону
б) наявність підтвердження мети та умов запланованого перебування, наявність достатніх коштів для фінансування запланованого перебування та повернення в країну походження
в) відсутність занесення особи до Шенгенської інформаційної системи з метою заборони в’їзду
г) Ви не становите загрозу для громадського порядку, внутрішньої безпеки, громадського здоров'я відповідно до Ст. 2 абз. 19 Шенгенського кодексу про кордони або для міжнародних відносин однієї чи декількох країн-учасниць Шенгенської угоди, а також Ваші дані не занесені до національних баз даних з метою заборони в’їзду до цих країн з цієї ж причини.
Ви маєте показати під час перетину кордону Ваш біометричний закордонний паспорт. Додатково Вас можуть попросити надати документи щодо мети та умов запланованого перебування (наприклад, квитки на літак на наступний рейс або для повернення в країну походження, бронювання житла, запрошення, якщо метою Вашої поїздки є приватний чи службовий візит, запрошення на конференцію, виставку або на інші заходи, підтвердження про зарахування Вас для участі у курсах, тренінгах або мовних курсах тощо **), а також підтвердження наявності достатніх коштів для фінансування запланованого перебування (див. нижче). Якщо подорожують неповнолітні діти, то особу, яка їх супроводжує, можуть попросити надати додатково заяву від осіб, що мають право опіки над дитиною (як правило, батьків), про їх згоду на виїзд дитини за кордон.
** Перелік можливих документів для підтвердження Ви можете знайти у додатку І Шенгенського кодексу про кордони (Розпорядження 562/2006)
Відповідно до Ст. 6 абз. 4 Шенгенського кодексу про кордони «Засоби для забезпечення життєвих потреб оцінюються відповідно до терміну та мети перебування, взявши за основу витрати на проживання та харчування у відповідних державах-членах за середнім рівнем цін на недороге проживання, помножені на кількість днів перебування. (…)Визначення достатніх коштів для забезпечення життєвих потреб може здійснюватися на основі готівкових коштів, дорожніх чеків та кредитних карток, які є у наявності у громадянина третіх країн. Якщо передбачено національними законодавствами, також заяви-зобов’язання та – у випадку перебування громадян третіх країн у осіб, що їх запрошують, – гарантії від запрошуючої особи, можуть відповідно до національного законодавства вважатися доказами наявності достатніх засобів для забезпечення існування.»
Деякі країни-учасниці Шенгенської угоди занотифікували нормативні суми (англ. мовою)***
Дійсність кредитної картки може перевірятися прикордонними службами шляхом контактування з фінансовою установою, що її видала, або іншими доступними їм методами.
Верифікація заяви–зобов’язання та інших запрошень може здійснюватися шляхом контактування з особою, що запрошує, або перевірки її фінансової спроможності через національні контактні установи тієї країни, де вона проживає.
Наявність у громадян третіх країн, що користуються правом безвізового в’їзду, полісу медичного туристичного страхування не вимагається. Проте у Ваших власних інтересах рекомендується заключити договір медичного туристичного страхування для подорожі до країн-учасниць Шенгенської угоди.
Більше інформації щодо страхування подорожуючих Ви знайдете тут
Ви можете подорожувати без візи як турист, з метою відвідання друзів та родичів, для участі у культурних та спортивних заходах, у службових потребах, як журналіст, для лікування, короткострокового навчання, для участі у курсах підвищення кваліфікації/тренінгах та з тому подібною метою.
Безвізовий режим не розповсюджується на осіб, які подорожують до Шенгенських країн з метою виконання трудової оплачуваної діяльності, тобто на тих, хто хотів би працювати в країнах Євросоюзу (див. також пункт 10 та 15)
Так, більшість держав-членів для цього вимагають наявність попереднього отримання візи та дозволу на працевлаштування, навіть якщо запланована кількість днів перебування менша, ніж 90 днів. Зверніться, будь ласка, у Посольство / Консульство тієї країни, у якій Ви плануєте працювати, щоб дізнатися, чи потрібні Вам для цього віза та дозвіл на працевлаштування.
На кордоні Вас можуть запитати про осіб, яких Ви маєте намір відвідати. Тому рекомендується мати щонайменше адресу та контактні дані особи, яка Вас запросила.
Ні. Якщо для участі у короткостроковому навчанні термін Вашого перебування не перевищує 90 днів у 180-денному проміжку часу, то Вам не потрібно отримувати візу/дозвіл на перебування.
Для довгострокового навчання Вам необхідно перед поїздкою отримати дозвіл на перебування у вигляді візи, яка дозволяє довгострокове перебування. Правила в’їзду у таких випадках є для кожної держави-члена різними. Тому рекомендується звернутися до Посольства / Консульства тієї країни, у якій Ви плануєте навчатися.
Громадяни держав, що не є членами ЄС, які знаходяться на території Шенген більше 90 днів, не маючи дозволу на перебування або відповідної візи для довгострокового перебування, знаходяться там нелегально, що може призвести до заборони їм в’їзду на територію країн-учасниць Шенгенської угоди. Також працевлаштування на території Шенген без відповідного дозволу є нелегальним (навіть якщо кількість днів перебування буде меншою, ніж 90 днів) і призведе до заборони в’їзду на територію країн-учасниць Шенгенської угоди. В залежності від держави-члена за це може стягуватися грошовий штраф.
Під час кожного перетину кордону варто звертати увагу на те, щоб у проїзний документ був проставлений прикордонний контрольний штамп з датою та місцем перетину кордону.
Відповідно до Ст. 12 абз. 1 Розпорядження № 562/2006 Європейського Парламенту та Ради Європи (Шенгенський кодекс про кордони) у разі відсутності штампа про в’їзд або виїзд компетентні національні органи можуть припустити, що власник проїзного документу не виконує або більше не виконує передумов щодо тривалості перебування, дозволеного законодавством відповідної держави-члена.
Відповідно до Ст. 12 абз. 2 громадянин третьої країни може спростувати вказане у абз. 1 припущення за допомогою будь-яких достовірних доказів, особливо документів про перевезення або підтверджень щодо його перебування за межами території держав-членів, із яких випливає, що передумови щодо тривалості короткострокового перебування ним виконані.
У випадку відсутності прикордонних контрольних штампів у проїзному документі компетентні органи відповідно до їх національного законодавства та набутої практики можуть відмітити у проїзному документі дату та місце перетину кордону постфактум за умови подання відповідних доказів. У якості достовірних доказів можна подати, наприклад, посадкові талони на літак, бронювання готелю, рахунки з готелю, інші рахунки та чеки тощо.
Якщо під час Вашого перебування на території держав-членів Шенгенської угоди або після того, як Ви залишили територію Шенгенських країн, Ви встановили, що у Вашому закордонному паспорті відсутній штамп про в’їзд або виїзд, радимо Вам зберегти Ваші докази. Під час наступного перетину кордону Ви можете звернутися до уповноваженого співробітника прикордонної служби та подати Ваші вищевказані докази для занесення постфактум відсутньої у Вашому проїзному документі інформації про Ваш попередній перетин кордону.
Якщо Ви не можете надати ніяких доказів, то, в принципі, вважатиметься, що Ви перевищили дозволений термін перебування, що під час наступних подорожей може призвести до примусового виїзду або заборони в’їзду на територію держав-членів.
Прохання звернути Вашу увагу на те, що процедура занесення прикордонного контрольного штампа постфактум може зайняти більше часу, ніж звичайний паспортний контроль під час перетину кордону, та врахувати цей додатковий час під час планування Вашої наступної подорожі.
Пропонуємо ознайомитися з низкою дописів щодо поширених питань консульської сфери, підготовлених Департаментом консульської служби за принципом "Коротко. Просто. Зрозуміло".